Завершуємо серію матеріалів на тему «Каноїсти без Олімпіади». Ситуацію вже проаналізували досвідчений тренер-олімпієць Олександр КОЛИБЕЛЬНИКОВ, екстренер збірної України, «міжнародник» Сергій БЕЗУГЛИЙ. Зараз слово заслуженому майстру спорту України Олександру МАКСИМЧУКУ (портретне фото:visti.rovno.ua)
ОЛІМПІЙСЬКИЙ ВІДБІР
- Якщо казати, про підсумки саме європейського відбору, то більшою мірою, як на мене, була надія на Павла Алтухова. Але останній відрізок програв майже всім, хоча Паша завжди, особливо в свої ранні роки, показував потужний фініш. Зараз ми такого не бачимо. Можливо, були якісь фізичні причини, але мені про це невідомо.
Можливо, не пішло, якщо казати про змагання в Сегеді. Таке буває. А якщо казати, в цілому про причини того, що Україна пропустить Олімпіаду, маємо почути глибокий аналіз всього олімпійського циклу, адже, зрозуміло, що десь були помилки: можливо, тактичні, можливо, методичні.
ВЕСНЯНА ПІДГОТОВКА
- Судячи по Кубку України, хлопці були добре підготовлені. Вважаю, що була гарна конкуренція в цих видах, особливо в двійці – я вам скажу, що тільки заради того, щоб побачити фінал в цьому виді, хочеться їхати на всеукраїнські змагання.
Втім, тієї готовності, як ми бачимо, було недостатньо для того, щоб завоювати. Значить, не вистачило часу для підготовки.
«Сиділи» в теплих краях, мали б вже добре підготуватися. Може, треба було раніше повернутися додому. Хоча, з іншого боку, Марія Повх показала, що можна відбиратися, готуючись на холодній воді, як кажуть. Яскравий приклад для всіх. Тихенько працювали в Добротворі, і напрацьовували на ліцензію.
ПСИХОЛОГІЯ
- Вважаю, що тут все гаразд мало бути, особливо у двійки, оскільки і Андрій Рибачок, і Віталій Вергелес ще не виступали на Олімпійських іграх. А у Віталіка це був, напевно, останній шанс. Цей мав бути, як останній в житті. Сподіваюсь, що так і було.
СТРАТЕГІЯ
- Треба було завойовувати ліцензію на чемпіонаті світу-2023 – у серпні українські веслувальники завжди гарно готові, а в травні складно набрати високу швидкість, щоб вирішувати такі серйозні задачі. Хоча, знов таки, приклад Маші Повх свідчить про зворотне.
ВИСНОВКИ
- Взагалі, вважаю, що веслувальники збірної України мають готуватися разом, в одних умовах, щоб гуртом були. Як командою готуєшся, то завжди воно є жива конкуренція, а тут починають ховатися один до одного. Коли команда гуртом їде, то один одного підтримує.
Влад ЄФІМОВ, проєкт «Веслування України»
